No Comments - Live

НОВІ ЛЮДИ

Час на вічний. Кожного року школу покидають одні учні, на їхнє місце приходять інші. Редколегія онлайн новин, на жаль, не вічна. Тому ми шукаємо нових творчих особистостей, які будуть продовжувати нашу працю. Цього року дев’ятикласникам був наданий шанс для стажування в громадських проектах. В онлайн газету захотіло "увійти" лише 2 людини. Не багато і не мало. Отже, у кожному випуску ми будемо вам представляти наших стажерів, а вони, в свою чергу, будуть повідомляти про всі новини нашого шкільного життя. Отже, розпочнемо із Лубчук Анастасії.

- Настю, ти вже, як кажуть в народі, знаходишся під нашим, редколегіальним крилом. Розкажи про свої враження від цього "маленького" колегіумного життя!

- Час дуже швидко пройшов: здається, ще вчора були у першому класі, а зараз ми вже дев’ятий клас, випускний. Ще трохи і зможемо покинути шкільне подвір’я і піти у доросле життя. Пару слів скажу і про колегіумний блок. Мені дуже приємно, що саме ми потрапили сюди. На блоці відчуваєш себе членом великої сім’ї. Звичайно, наша школа красива, затишна та чиста, але саме на цьому блоці в оточенні приємних та дружніх людей відчуваєш ще більший затишок та комфорт.))) Дуже радують громадські проекти, в яких ти можеш брати активну участь та втілювати потроху свої мрії. От, наприклад, газета "No Comments" дає можливість мені потроху реалізувати свою мрію, бо я на майбутнє планую зв’язати своє життя із журналістикою. Я дуже рада, що мене прийняли до лав редколегії, лише на стажування, але найближчим часом, я надіюсь, мене приймуть вже як постійного члена команди газети.))))

- Я так зрозумів, що ти хочеш стати в майбутньому журналісткою, чи не так?

- Мабуть, що так. Я знаходжу цю професію дуже цікавою та захоплюючою. На мою думку, професія журналіста - одна з небагатьох, котрі мають гарні перспективи

- Ну що ж, побачимо згодом, чи не зміниш ти своєї думки. А може, навпаки, захопишся журналістикою. Дякую за допомогу.

Додано: Жовтень 08 2011 11:25

Денис Пономаренко - 11 клас

НЕ ВСЕ ТАК ДОБРЕ...

У середу 5 жовтня відбувся матч з футболу між ЗОШ №6 та Колегіумом. Гра розпочалася о 15.30 на полі, яке знаходиться в районі Морське... Вийшовши на поле, команда колегіуму налаштувалась на перемогу. Свисток - гра розпочалась! З перших же хвилин ми контролювали м’яч. Ось докладний момент першого голу: отримавши в ноги м'яча, Денис Монжиєвський (Пуся) передає пас по правому флангу Денису Пономаренку, той одним дотиком передає далі на Олександра Федотов (Мотора), м’яч потрапляє йому прямо в ноги. Олександр на швидкості обходить захисника школи ЗОШ №6, передає пас Руслану Мосійчуку і... ГОЛ!!! Руслан забиває одним дотиком у ворота противника. Радість у гравців та вболівальників колегіуму. М’яч встановлюється на середину поля, відразу чутно підтримуючі фрази Олександра Хаїнського (Петровича): "Не расслабляемся! Играем до конца!". Перший тайм закінчився з рахунком 1:0 на нашу користь. Між таймами Михайло Степанович давав останні настанови на другий тайм - замін не передбачалося. Свисток! Розпочався другий тайм. Усі гравці відчували себе добре, але не віддавалися повністю грі. Це відчувалось на всіх лініях (оборони, півзахисту та атаки). Гра у другому таймі була досить напруженою. В основному м'яч знаходився у центрі поля, але перехопивши ініціативу, ЗОШ №6 почала атакувати: противник, перекинувши м'яч через наш захист, дав точну передачу своєму "тіммейту" - удар! Максим Порядко не встиг зреагувати і відбивши руками, все ж-таки, переправив його у ворота. Сум на обличчях був у всієї команди. 1:1! Непристойні, а в деякій мірі, підбадьорюючі крики від нашого голкіпера звучали у наш бік. Але не треба засмучуватись, ще більше половини тайму попереду. М’яч встановили у центрі. І знову напружена гра. Денис Пономаренко кидає аут, але (Пуся) неправильно прийнявши, пропускає його, відразу ж перехоплення, м’яч веде гравець противника, і тут на допомогу Пусі прибігає Андрій Корицький (Корик), який ударом вибиває м’яч на аут. Вкидання! Дуже небезпечний момент біля воріт колегіуму і, все ж-таки, м’яч було відібрано. Через декілька хвилин нами був створений небезпечний момент біля воріт суперника, але м’яча перехоплено. Сильною подачею його запущено до наших воріт... Провал у захисті: Олег Гривнак не встигає за нападником - удар у верхній кут. Гол! Знову забили у наші ворота. Настрій у вболівальників та гравців погіршився - 2:1 на користь суперника. М’яч знову, за всіма правилам футболу, на середині поля. Через декілька моментів Руслан Мосійчук, отримавши пас, відразу ж побіг у штрафний майданчик противника, але його було збито з ніг. І штрафний... Виконує стандарт Олександр Хаїнський. Дуже напружений момент! Всі готові забити м'яч, якщо він попаде в одну із стійок, або воротар відіб'є його. І так... Петрович розганяється, УДАР!.. М'яч летить вище воріт. Всі були незадоволені. У Петровича погіршився настрій, але він зрозумів, що не треба засмучуватись і побіг на лінію захисту. Далі у колегіму нічого не виходило. Пономаренко з Шимчуком мінялись флангами і це не допомагало. Майже всі гравці колегіуму намагались проривати захист школи ЗОШ №6, але нічого не змогли зробити. Матч закінчився з рахунком 2:1 на користь школи ЗОШ №6. Всі були засмучені. Ще дві гри попереду. Є дуже маленький шанс вийти з групи, цим шансом потрібно скористатися!!! Йдучи додому, ми гаряче обговорювали гру. Петрович з Шимчуком так і сказали усім: "Ми грали як ГА..." Надіюсь, що наступні матчі буде більш вдалими для нас.

Додано: Жовтень 08 2011 12:14

Хаїнський Олександр - редактор

ЇХ "ПРОРВАЛО"!

П’ятниця, останній навчальний день тижня, проте не останній ігровий день. Саме цього дня у нас була передостання гра, гра з ЗОШ №3. Плюсів було багато: гра розпочиналась о 16:30, тобто було більше часу на те, щоб налаштуватись; ЗОШ №3 легка для обіграння школа; підтримка рідних людей! Перед грою не було страшно можливо це через те, що це була гра із слабшою за нас командою... Одне, що тривожило нас, так це те, що перед цим ми програли гру, яку повинні були вигравати 100%! Боялись, а якщо ще й цю програємо, що ж тоді? Гра розпочалась. Ініціатива повністю в нашої команди. М’яч з правого флангу на лівий, з лівого на правий і т. д. Скажу так, ми їх "возили", як тільки могли, і це дало свій результат: з допомогою Пономаренка Дениса, який віддав пас Федотову, Олександр заробив важливий для нашої команди пенальті... Цей шанс повинен був реалізовувати Петрович... Але, видно, не його день. Адже якимось чином він відправив його у перекладину, коли можна було б просто катнути "круглого" в кут воріт... Ой... ще потрібно багато працювати...! Після цього гра була тільки на половині поля противника, як кажуть по-футбольному, "гра в одні ворота"!) Потім були голи Дмитра Верхоланцева, Руслана Мосійчука та Влада Шимчука. Перший тайм закінчився з рахунком 3:0. В перерві, як завжди, настанови, от тільки цього разу вони були спрямовані на те, щоб гравці центральної лінії та нападу частіше били по воротах! Другий тайм. Тут щось новеньке. У команди ЗОШ №3 почали виходити якісь невеличкі атаки, які закінчувалися промахом по воротах, або просто "обрізалися" в лінії захисту колегіуму. Скажу так: другий тайм практично нічим не відрізнявся від першого. Знову м’яч з права вліво й навпаки. Забили ми за другий тайм 2 голи. Матч ми не дограли до кінця, адже суддя не хотів більше дивитись на цю, як він сказав, "порнографію". Тому у підсумку 5:0. Матч за нами! До речі, дуже й дуже приємно було бачити серед вболівальників Оксану Леонідівну. Спасибі вам Велике, що прийшли підтримати нас. Було, ще раз повторюся, приємно бачити Вас на грі!!!=) Також Велике Спасибі нашим дівчатам, які переживали разом з нами, і заради наших ігор попереносили свої репетиторства на інші дні. СПАСИБІ!!! Хлопці, ви також живете цим, ми вам вдячні, що не покинули!!!

ОНЛАЙН ГАЗЕТА КОЛЕГІУМНИХ КЛАСІВ НВК

* ЛИСТОПАД 2011 РОКУ *

"Чиї вуха закриті для правди і хто не в змозі вислухати її з вуст одного, того не врятує вже ніщо", тому "No Comments - Live" це те, що вам потрібно!

Додано: Листопад 14 2011 19:39

Хаїнський Олександр - редактор

МАГІЧНІ ЧИСЛА?

Всі неодноразово чули про магію чисел. Постійні програми по телевізору щодо магії чисел нам щось нав’язують... Скажу так, що багато хто із оточуючих вірить у це... Ось візьмемо за приклад простий робочий день тижня - п’ятницю. Числа в цей день склались так: 11.11.11. Цікаво, правда?! Напевно, саме цього дня вони набули магічного значення. Мало того, в цей день відбувалось багато дивних речей... Ось, наприклад, 11 клас об 11 годині 11 хвилин і 11 секунд зібрався біля найточнішого годинника (в Інтернеті) і почав веселитись і загадувати бажання. Також слід звернути увагу на те, що ми вчимося в 11 школі - як вам? Побачене в місті на наступний день мене також трохи вразило. Адже стільки весіль я не бачив ніколи. Кажуть, що якщо заручитись в такі дні, то шлюб буде міцним та багатим на приємні несподіванки. Не знаю... Тому, дорогі читачі, наше життя прекрасне. Цінуйте його!

Додано: Листопад 14 2011 19:58

Верхогляд Андрій - редактор

ПАФОС. БІСИТЬ!

Зіркова хвороба - це крайня ступінь переоцінки своєї особистості і можливостей. Це гострий припадок самолюбства, результатом чого стає нехтування іншими людьми і випинання своїх заслуг. Дуже часто це видно, коли людина піднімає себе над іншими і намагається це показати усілякими способами. Ознак цієї хвороби багато і мета цієї статті не перелічити всі можливі, а звернути увагу, що всі ми живемо в одному колективі, тому і вести потрібно себе толерантно! Отже, поїхали! В кожному класі, та що там класі, в кожній школі є клас, який вирізняється поміж інших. Зазвичай вчителі вирізняють тільки найкращі класи. А в цій маленькій "ідеальній державі" (я маю на увазі колектив класу) живуть свої мешканці, кожен з яких має свої мрії, свій характер. Але зустрічаються серед населення держави люди, які вирізняються більшими артистичними або ж розумовими здібностями. Їх завжди хвалять, їх прославляють. І рано чи пізно на їхню голову падає зіркова хвороба, яка ламає все їхнє життя, та й не тільки їхнє. Вони підносять себе до Богів, хочуть взятися за все і вся, хочуть, щоб було все і одразу. Але ми ж не з пальця зроблені, нас це не влаштовує, і ми починаємо казати людині про її недоліки, про те, що їй потрібно трішки "попуститися". І, дякую Богу, що майже всі починають слухати ці поради і входять знову до колективу без проблем. Але, як кажуть, в бочці меду є своя ложка дьогтю. Деякі "кадри" просто не слухають порад "простих смертних". Тому життя їх часто важко наказує (я то знаю, адже живий приклад навчається в моєму класі). Він них відмовляються друзі, на них не звертають увагу, і так далі. І тоді вже "Бог всіх і вся" спускається на землю. Перехворівши та зробивши висновки, людина старається налагодити старі зв'язки. І дай Бог таким людям, щоб у них все склалося гладко, щоб до них повернулися обличчям. Є ж і інші випадки, коли "зірка" просто гасне без друзів та підтримки. Гасне сама. І як співав видатний гурт 90-х років "Сектор Газа": "Я держу кверху нос, я вас всех перерос, Я великий, я герой. Овладела мной звездная болезнь". Будьте собою, дорогі читачі!

Додано: Листопад 14 2011 21:13

Подорожна Аліна - 11 клас

НУ, ЯК БЕЗ НИХ!?

"Що ж робити?", - крутилось в моїй голові на протязі уроку економіки... Важкий вибір: велика відповідальність, багато роботи... Все ж рішення було прийнято! Учні 11 класу Подорожна Аліна, Черначук Андрій, Салівон Олександр, Лебідь Аліна, Кравчук Аліна та вчителька економіки Ягуткіна Оксана Вікторівна вирішили відправити на обласний турнір юних економістів команду з колегіуму. На протязі двох тижнів кипіла робота: проводились дослідження, опитування, створювались презентації, проводились репетиції захистів. Чесно кажучи, важка це справа – навчатись. Але наш результат компенсував всі недоспані ночі та зіпсовані нерви... Ура! Ми зайняли перше місце! Ми були невимовно раді, а Оксана Вікторівна – шокована! Організатори з Житомира повідомили нам, що ми їдемо в Суми на Всеукраїнські змагання безкоштовно! І вже з шостої години вечора ми подумки збирали валізи. Але нас обдурили... Можливо, грубо сказано, але інакше це не назвеш... Виявляється, нас не хочуть фінансувати... Сум, біль - все це змішалось... Хотілося б, щоб надалі організатори не допускали таких помилок, або хоча б не обіцяли того, чого не можуть виконати!

Додано: Листопад 15 2011 16:57

Подорожна Аліна - 11 клас

ОЛІМПІАДИ – НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА НАВЧАННЯ

Я вперше в цьому році брала участь у міській олімпіаді. Звичайно, повторити все вивчене в попередніх класах, надолужити упущене та вивчити ще щось нове - це дуже важко! Особливо за короткі терміни... Хочу подякувати моїй вчительці української мови та літератури, котра не завантажила купою завдань, а допомогла все повторити, пояснила, що було незрозуміло, Парандій Любов Володимирівні. Ось настав цей хвилюючий момент: я зайшла в клас, де проводилась олімпіада. На мене таким хижим поглядом подивились інші мої суперниці (ну, дівчата мене зрозуміють, як це)) і напевно якось цим поглядом змусили думати, що мені і нема чого тут робити... Думала швиденько піти додому, але тут мене побачила Марина Ансіфорова, вчителька зайшла в клас і діватись вже було нікуди... Три години напруженої роботи мозком виснажили мене... Додому я йшла трохи розчарована, адже була невпевнена в своїх силах... І тут через тиждень мені повідомляють радісну новину: я зайняла ІІІ місце! Ура! В мене просто не було слів! Хочу також привітати мою однокласницю Марину, котра зайняла І місце, та й інших учнів, які показали гарні результати. І знаєте, ще що? Вірте в себе! Успіхів!

Додано: Листопад 15 2011 17:02

Салівон Олександр - 11 клас

ІНШОЮ ДОРОГОЮ - ДОРОГОЮ ОЛІМПІАД!

З початком другої чверті прийшов сезон міських олімпіад. Для когось підготовка до них почалася з Дня Науки, щодо якого було багато суперечок: бути йому, чи не бути. А для когось ще раніше, оскільки деякі вже зарекомендували себе у минулі роки. Проте погодьтесь, посісти призове місце у шкільній олімпіаді досить приємно, не кажучи про міські і т.д. Хтось приймав участь у міських олімпіадах вперше, а хтось і не вперше, проте це - все одно безцінний досвід та підготовка до майбутніх екзаменів (особливо для 11 класу). Хоча олімпіада - це і гарний привід прогуляти заняття, причому такий привід за який не соромно. Також кожен по різному відноситься до олімпіад: хтось дуже нервує через них, як, наприклад, Віка Павлюк з валер'янкою, або ж просто спокійно приходять і пишуть все, що можуть. Вже відбулися олімпіади з російської мови та літератури, української мови та літератури, географії, математики, історії. Вітаємо всіх, хто переміг або зайняв призові місця на вищезгаданих олімпіадах, та бажаємо успіхів тим, хто ще буде приймати участь у наступних олімпіадах!!!

Додано: Листопад 21 2011 22:10

Верхогляд Андрій - редактор

«АСТРУМ – 2011». ПОЧАТОК

Закрийте очі і уявіть себе на сцені телевізійного проекту "Найрозумніший". Тебе вже всі вважають генієм (адже потрапити до "тєліка" і при чому на таку передачу, це вам не плюнути на асфальт), вас знімають десятки камер, ви вже знайомі із самою Тіною Канделакі!! Звичайно, про це мріє кожен четвертий, а може й третій учень в класі. Тому кожного року Наукове товариство дає нам шанс показати свої знання в інтелектуальній грі "Astrum Collegii". Всього в ній брало участь 115 учнів 9 - 11 класів, до півфіналу дійшло тільки 12. Звичайно, ми не маємо в школі телевізійної апаратури, особистої Тіни Канделакі, та й глядачів не так багато (всього 6 чоловік), але учасникам цього вистачило. Всього претендентам було надано 24 теми: МАТЕМАТИКА,ТВАРИНИ, ГЕОГРАФІЯ, ІСТОРІЯ, ЛІТЕРАТУРА, ФІЛОЛОГІЯ, РОСЛИНИ, ІНОЗЕМНІ МОВИ, КРАЇНИ СВІТУ, ВИДАТНІ ЛЮДИ, СВЯТА В УКРАЇНІ ТА СВІТІ, ЗАГАЛЬНІ ЗНАННЯ і так далі. Запитання, які давав Едуард Ільгамович, були і легкими, і важкуватими, і з підвохами. Приблизно через годину ми вже мали головних фіналістів: Щеколдін М. (10), Верхогляд А. (11), Кравчук А. (11), Левицька М. (10), Павлюк В. (11), Черначук А. (11).. Побажаємо їм удачі) А вам, дорогі читачі, ми хочемо побажати, щоб ви активніше брали участь у подібних інтелектуальних конкурсах.

Додано: Листопад 23 2011 17:21

Хаїнський Олександр - редактор

БАСКЕТБОЛ - ПОЧАТОК

22. 11. 11 на базі ЗОШ №7 відбулося відкриття першості міста з баскетболу. Цього року команд було менше: гімназії, колегіуму, ЗОШ №6, ЗОШ №5, ЗОШ №9 та ЗОШ №3. Ми розпочинали першість міста з командою ЗОШ №3... "Це не противник", - слова Михайла Степановича... Ми знали, що противника не можна недооцінювати, бо спортивні закони наказують за таке, тому і не брали слова Михайла Степановича до уваги! Початок гри виявився легким, в принципі як і вся гра. Ми швидко відкрили рахунок. Потім знову (м’яч у кільці)... знову і знову... Гра пролетіла дуже швидко, адже два періоди по 10 хвилин - це дуже мало – так ми думали... І все ж після гри втома відчувалась. Гра закінчилась з рахунком 18:3 на нашу користь! Після нас на поле вийшли команди ЗОШ №6 та №9. Перший період дев’ята школа вигравала, але, не знаю з яких причин, у другому періоді програла. А це означає, що ЗОШ №6 буде грати наступний матч троти нас! Потім, зазначу, що в цей день - день відкриття, було три гри, на двобій вийшли ЗОШ №5 та гімназія. Гра була цікавою: команди йшли нога в ногу, випереджаючи одна одну на одне очко. І все ж команда гімназії виграла. Виграла з невеликим розривом всього у одне очко! А ми вийшли до півфіналу...

Додано: Листопад 23 2011 17:20

Андрій Черначук - 11 клас

ФІНАЛ ТАК БЛИЗЬКО...

Перемігши ЗОШ №3, на команду колегіуму чекала гра у півфіналі з командою ЗОШ №6. Перед грою передчуття було погане, воно нас не підвело. Гра виявилась дійсно важкою та дуже напруженою. Перші хвилини матчу пройшли у тотальній перевазі нашої команди, ми впевнено перемагали наших противників. Впевнена гра у захисті та результативні дії Шатіло Андрія приносили успіх. Здавалося, що все вже вирішено, і перемога у нас в кишені. Але не все так просто... Команда школи №6 почала нав’язувати боротьбу, але це боротьба далеко не завжди була у рамках правил. Ще б трохи і дійшло до бійки... Ось так закінчився перший тайм. У другому грати було ще складніше. Ми почали потроху втрачати перевагу, а суперники все частіше грали не за правилами. У другому таймі ми просто намагалися тримати м’яч, на що суперники відповідали очевидною грубістю, про що свідчить моя розбита губа... Тому команда ЗОШ №6 догравала гру у меншості, одного гравця було вилучено за неспортивну поведінку. Але, незважаючи на натиск противника, нам вдалося втримати перевагу. Матч закінчився з рахунком 18:11 на нашу користь. Ми у фіналі! Завтра на нас чекає гра з командою ЗОШ №7. Будемо сподіватися, що здобудемо для школи перше місце.

Додано: Листопад 23 2011 17:33

Хаїнський Олександр - редактор

ЩОДО СУДДІВСТВА...

Суддівство - "гидюче"!!! Слів інших просто немає... Ні, все ж є, але їх писати некультурно, навіть дуже некультурно... На людині фолять раз за разом - він мовчить, людині губу розбивають - він мовчить, аж коли діло доходить до початку бійки, йому стукає в голову думка: "Може це свиснути"...? Ну як так можна...???

Колеги з "No Сomments", прошу Вас внести цю статтю собі в газету!!!

Додано: Листопад 26 2011 12:56

Хаїнський Олександр - редактор

ФІНАЛ!

Довгоочікуваний фінал настав. Обігравши ЗОШ №3 та №6 ми вийшли на сьому школу... З цією школою нам завжди цікаво грати, не знаю чому, але цікаво. Весь чемпіонат "пролетів" дуже швидко. Це напевно через те, що ми грали по олімпійській системі - програв-вилетів. Тому за два дні чемпіонат представив командам фінал. Так само: на 15:00... Спортзал 7-ї школи... Роздягальня (жіноча) … Перед грою я не бачив в очах своїх партнерів по команді страху, а це добре! Гра почалась... Є такий термін у спорті - "гойдалки". Ось так і відбувалась наша гра. Тобто атака на наше кільце, потім різко на їхнє і навпаки... Не знаю, як пояснити наступне, адже кидаючи м’яч у їхнє кільце відбувалось щось неймовірне - він ніяк не хотів туди "йти", якась неземна сила виймала його звідти... Додам, що суддівство цього разу було кращим, ніж у грі проти ЗОШ №6, але, зазначу, не набагато краще! У підсумку 2:4 на користь ЗОШ №7. Цікаво, що такий маленький (футбольний) результат... - супротивники дійсно важкі один для одного...! Ми посідаємо ІІ місце... Завдання, яке було поставлене перед нами, ми виконали мінімально... І все ж, ІІ місце краще ніж VII !

Додано: Листопад 30 2011 23:49

Верхогляд Андрій - редактор

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КОЛЕГІУМНОГО БАТЬКА

Всі перебували в очікуванні 25 числа, адже цього дня відзначав свій День народження наш "колегіумний тато". Як всі здогадалися, мова йде про Едуарда Ільгамовича! Всі ламали голову, адже потрібно щось подарувати таке, щоб всі зрозуміли, що Едуард Ільгамович нам як рідний батько!!!! У кожного були свої думки, свої пропозиції щодо подарунків. Увечері 24 листопада дівчата тихенько прокрались до школи та прикрасили блок святковими кульками, а також  зробили невеликий сюрприз на дверях кабінету "тата". Кінець 1-го уроку!!! 9.15!! До, як лагідно прозвали її колегіанти, двістіп’ятки (кабінет № 205 ) підходить 11 клас і бачать записку: "Дякую мої діти, запрошую вас на святкування, після 12:10 заходьте на блок". Через декілька хвилин, наш "колегіумний тато" з'являється на горизонті. До кабінету заходить 11 клас! Під веселу мелодію "Happy Birthday" у виконанні самих колегіантів ми даруємо скромний подарунок. Далі поздоровляли "тата" члени КТК, 10 та 9 класи. На великій перерві "татусь" пригощав нас солодощами із смачною кавою, за що ми йому дуже дякуємо! ТОМУ, ЕДУАРДЕ ІЛЬГАМОВИЧУ, РЕДКОЛЕГІЯ ОНЛАЙН НОВИН ВІТАЄ ВАС З ЦИМ СВЯТОМ!!!! БАЖАЄМО ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ ТА НАТХНЕННЯ У СВОЇЙ ПРАЦІ!!!

P.S: Вибачайте нас за наші, інколи необдумані вчинки, і прийміть нас таких, які ми є!!!