No Comments - Live

ОНЛАЙН ГАЗЕТА КОЛЕГІУМНИХ КЛАСІВ НВК

* ГРУДЕНЬ 2011 РОКУ *

"Ми завжди з вами. Ми терпимо разом з вами всі тяжкості учнівського життя, ми разом з вами переживаємо, ми разом радіємо вашим перемогам. Ми - редколегія онлайн новин"

Додано: Грудень 12 2011 18:54

Верхогляд Андрій - редактор

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ)

Ну що вам можна сказати. Радійте, колегіанти, адже наступив грудень місяць. А це значить що? Правильно, канікули, свята, подарунки, мандаринки і так далі. Але початок грудня показує нам, що 1 семестр вже закінчується, тобто треба підтягнути оцінки, позакривати заліки. А то не хочеться зустрічати Новий Рік з боргами. Тому бажаю всім веселих свят, але не забувайте про навчання)

Додано: Грудень 12 2011 19:09

Верхогляд Андрій - редактор

АСТРУМ - 2011. ФІНАЛ

В минулому номері газети я розповідав про півфінал інтелектуальної гри "Аструм колегії". В даній статті я буду розповідати вже про фінал "Аструм". Розпочалось все після сьомого уроку в понеділок, 5 грудня. Все проводилося в кабінеті математики, адже саме там знаходяться майже всі "ноу-хау" технології нашої школи. Дякуючи вчителю інформатики, ми змогли знову відчути себе, ніби на проекті "Найрозумніший" .  До фіналу увійшли п'ятеро "титанів", п'ять найсильніших інтелектів нашої школи: Черначук Андрій, Верхогляд Андрій, Кравчук Аліна, Павлюк Віка та Левицька Маша. Теми були різноманітні, починаючи від "Клуб Шахтар" і закінчуючи "Марком Цукербергом". Скажу відверто, боротьба була сильною. Кожен хотів перемогти, але переможцем може бути тільки один. Ним став Черначук Андрій. Саме цікаве, що він вперше прорвався в фінал і зайняв перше місце. Тому особисто я хочу йому побажати наступних перемог в "Аструм".

Додано: Грудень 12 2011 19:18

Верхогляд Андрій - редактор

1 ГРУДНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом - звернути увагу суспільства на цю проблему. За даними ООН, поширення епідемії СНІДу в світі в цілому сповільнилося. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він складає 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч. Тому, щоб застерегти нас, 1 грудня до нас приходили студентки із медичного коледжу міста Новограда-Волинського. Вони нам розповіли про симптоми цієї хвороби, і як себе захистити від вірусу. Також на згадку вони нам залишили червоні стрічки - символ боротьби зі СНІДом.

Додано: Грудень 12 2011 19:44

Верхогляд Андрій - редактор

"ШАНС" - 2011

"Шанс"... Перед тим, як розпочати статтю, додам, що "Шанс" - це інтелектуальна гра знавців правознавства. Отож поїхали.... 10 грудня в конференц-залі колегіуму (в народі просто "актовий зал") відбулася інтелектуальна гра "Шанс". В грі брали участь команди 9 - 11 класів. Додам, що перед грою відчувалося напруження учасників! 15.10, початок гри. Як завжди, Людмила Іванівна перевіряє кількісний склад глядачів, і як завжди, "вичитує мораль". Після цієї "прелюдії" починається гра. На сцену виходять гравці, займають свої місця, і чекають...чекають початку боротьби за право називатися кращими знавцями правознавства! Вступна частина голови клубу "Шанс", і початок гри. Як не дивно, але запитання, як на мене, були не дуже важкі, тому і відповідали ми (збірна 11 класу) з легкістю. Можливо це все досвід, або просто легкість запитань. Журі дало нашим "правовикам" час на відпочинок, під час якого лунала пісня у виконанні Скиби Марії. Час проходить швидко, не встигли учасники дослухати пісню, як почались запитання 2 туру! Не будемо лізти в дрібниці, перейдемо відразу до кульмінації гри, точніше до нагородження і підбиття підсумків. Отже:

1 місце - 11 клас

2 місце - 9 клас (ЗБІРНА КЛАСІВ)

3 місце - 10 клас

Хтось радів перемозі, хтось жалкував, що програв. Вболівальники раділи, розчаровувалися, дехто підтримував команду "хвилею" емоцій (як у прямому, так і в переносному значенні). Особисто я дотримуюсь олімпійського девізу: "Головне - не перемога, а участь". Всі команди молодці, адже право - важка наука, і розібратися в ній можуть тільки розумні люди!)

Додано: Грудень 12 2011 22:59

Хаїнський Олександр – редактор

6 ГРУДНЯ - НАШЕ СВЯТО...?

За традицією, 6-го грудня всі, хто пов’язаний з військовою формою (на даний час чи колись), з військовим статутом і т. д. святкують день Збройних сил України. Проте в цей день вітають не тільки колишніх чи теперішніх військових, а й тих, у кого потім з цим перетнеться життєвий шлях... Це ми, хлопці! Деякі говорять, що "толку вітати, ми (вони) що, військові ...". Не знаю... Мені здається, що потрібно. Я не натякаю на те, щоб отримати подарунки, я веду до того, що ми майбутні чоловіки, а в майбутньому чоловіків забирає армія, деяких і не відпускає...=) Цього року дівчата 11 класу привітали своїх майбутніх захисників... Привітали чаєм, кавою та солодощами. Не знаю, як хтось, але на той момент я дуже хотів такого, тому настрій - хоч куди!))) Дуже й дуже приємно! Від імені усіх хлопців 11 класу - спасибі Вам велике, спасибі, що не забули!!!

Додано: Грудень 16 2011 18:59

Хаїнський Олександр - редактор

І ТАКЕ БУВАЄ...

"No Сomments"... Без цієї газети вже жити неможливо. Всі учні настільки звикли до неї, що коли отримують, то "лопають" від щастя: розбігаються очі, піднімається настрій і т. д. Ця газета є першим джерелом інформації для учнів та колегіантів. Останні новини, пов’язані з газетою, трішки невтішні. Я веду до того, що у місті, а саме в друкарні, де друкують нашу "інформаторку", сталася пожежа, тому, дорогі читачі, учні, колегіанти, вибачте, що не всі отримали останній номер газети...! З часом все налагодиться і ми повернемося до звичного графіку!

Додано: Грудень 16 2011 19:11

Хаїнський Олександр - редактор

ВОНА ЗНОВУ З НАМИ...

Нарешті настав грудень місяць, а це значить, що вже час додавати до інтер’єру ту, від якої піднімається настрій, від якої душу заповнює новорічна ностальгія - потрібно встановлювати ялинку! Я пам’ятаю, що минулого року ми довго налаштовувались на те, щоб поставити її, а ось цього року все вийшло напрочуд швидко, за дві перерви ми домовились і "подарували" її один одному. Як добре, що ще з діда-прадіда започаткувалась традиція на новорічні свята встановлювати ялинку в домі. Все-таки вона є чимось невід’ємним у такий час: навіює різдвяний настрій, хочеться творити, радіти життю, чекати чогось нового...!)

Додано: Грудень 16 2011 19:45

Хаїнський Олександр - редактор

ТИЖДЕНЬ ІНОЗЕМНИХ МОВ В КОЛЕГІУМІ

Ми за роки навчання в колегіумі вже звикли до того, що постійно проходять різні заходи, присвячені тому чи іншому предмету. Цього тижня в рамках школи проходив тиждень іноземних мов. За традицією у п’ятницю після уроків відбувається концерт на честь цього тижня. "Sing a Song" - такою була назва. Брали участь у концерті учні, я точно не знаю, аж з 4 класу і до 11. Учасники повинні були заспівати пісні іноземною мовою. Скажу від себе, що я бачив вперше таких маленьких учнів на сцені в таких от ролях - ролях співаків. Мало того, у них були досить-таки складні пісні. Скажу і таке, що не всі справились з завданням, можливо через те, що несерйозно підійшли, але може бути і щось інше, не будемо занурюватись у це... Дуже сподобались виступи 10 класу! Молодці!

Додано: Грудень 28 2011 15:05

Хаїнський Олександр - редактор

В ОЧІКУВАННІ...

Ось нарешті завершився перший навчальний семестр. Для когось він був легким та цікавим, а для когось - важким та нудним. У кожного з нас свої міркування на рахунок того, як "пролетів" перший семестр. Було видно, що з початку навчального року, точніше семестру, всі з запалом "йдуть" до знань, хочуть чогось навчитись, дізнатись щось нове. А от вже під кінець сили покидають учнів, приходить безсилля і в кінці-кінців, всі перетворюються на "нероб" які: "нічого не хочуть робити, якім все байдуже... їм тільки б гуляти, вчитись вже не хочуть..." - маленький ліричній відступ.) Класи спустіли, а це значить, що канікули – УРААА! Поза межами школи у всіх свої забаганки та проблеми. Всі готуються до зустрічі Нового року і, звісно ж, відпочивають та набираються сил на другий семестр. Особливо потрібно відпочити 11 класу, адже це останні півроку в школі... Треба показати все, на що здатні...! Тому, дорогі учні, відпочивайте, набирайтесь сил, адже все ще попереду!)

Додано: Грудень 28 2011 15:47

Хаїнський Олександр - редактор

"НАША ЖИЗНЬ ИГРА, А МЫ ВСЕ В НЕЙ АКТЁРЫ"

В кожному із нас природою закладено якісь таланти. Нам неодноразово кажуть, що їх потрібно розвивати і собі... І це правильно! Тим самим ми будемо знати, на що здатні і чого варті в цьому житті. Це можна прирівняти до саморозвитку. Найпершою допомогою для нас, точніше для пробудження наших талантів, є театральний гурток, керівник якого - Оксана Леонідівна. Дивлячись на неї, я захоплююсь, адже на репетиціях з нами вона так само імпровізує, мало того - не соромиться. Я так кажу, бо, здається, що був би хтось інший, то соромився б і не показував нам, як потрібно грати ту чи іншу роль! А Оксана Леонідівна з потрібними емоціями передає нам відчуття героїв, ту гру, яка потрібна. До цього вона додає ще й свої емоції і виходить щось неймовірне, захоплююче! Оксані Леонідівні потрібно віддати належне, адже брати на свої плечі відповідальність за гурток - це коштує дорого. Сидіти з нами в школі до 6-ої вечора, коли можна було б піти додому відпочивати, до сім’ї, це заслуговує ВЕЛИКОЇ похвали!!! А ми... Ще й буває сиплемо сіль на рани... Щось не вивчимо, чи просто, банально не слухаємось... Це сильна людина... Переживати з нами всі злети і падіння, все добре і погане... Я до цих пір згадую, і буду згадувати далі, як ми репетирували дві п’єси минулого року... Як ми переживали... Як Оксана Леонідівна переживали за мене, адже я грав уперше, толком не вмів грати, ще й слова погано вивчив... Як ми сміялись, як ми злились один на одного... І, не зважаючи на те що було, все вийшло! Приємним завершенням було чаювання... Боже, так класно... Повністю розслаблюєшся, починаєш згадувати ті напружені моменти, ті нерви, ті недопрацьовані розділи... Скажу, що ми - в театрі, а з іншого боку - театр ще й в нас! Додам те, що я не жалкую щодо театру і, напевно, ніхто не жалкує. Не жалкуємо, бо з Оксаною Леонідівною у нас все виходить, вона вкладає душу в нас, а це дорого коштує, вона переживає з нами: разом сміємось, сумуємо, нервуємо, одним словом, живемо! Хочу від імені всіх акторів, від всього 11 класу сказати ВЕЛИКЕ СПАСИБІ ВАМ! ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВИ Є, ЗА ТЕ, ЩО ВИ З НАМИ!!!