No Comments - Live

СТРИЯНИ!

Як завжди, на кожен День науки до нас приїжджають наші улюблені гості - стрияни!!!! Тому, щоб не запудрювати,  Вам, дорогі читачі мозок, ми пропонуємо прочитати інтерв’ю від  гостей та їхні враження!!!  

Протягом довгоочікуваного візиту гостей зі Стрия редакція он-лайн газети «No Сomments» вирішила скористатися моментом, взяти інтерв’ю та дізнатися про враження від поїздки до нашого міста.

- Привіт. Як тебе звати?
- Привіт, Ольга Буряк.
- Розкажи, будь ласка, чи ти вперше у нас у школі!
- Так! Проте мені про неї розповідав мій брат, котрий тут вже удруге.
- Які в тебе враження про нашу школу?
- Дуже гарна, модерна! Мені тут дуже подобається!
- Чи ти плануєш сюди приїжджати наступного року?
- Взагалі дуже хочеться, проте не знаю, як складуться обставини! Дуже надіюся, що я відвідаю вашу школу і наступного року!
- Дякую за інтерв’ю!

- Привіт! Як тебе звати?
- Привіт! Мене звати Софія Юрків!
- Здається, що ти вже не вперше відвідуєш наш заклад?
- Так і справді, я тут вже вдруге.
- Які в тебе в враження від нашого колегіуму, подобається?
- Так, звичайно! Я б тут жила, не те що вчилася!!!
- Чи подобається тобі в родині, яка тебе приймає?
- Так, мене приймає Катя Колесник! Родина дуже привітна, відкрита!
- Чи вдасться тобі відвідати нас наступного року?
- Шкода, але напевно ні, бо 11 клас!
- Дякую тобі за щиру розмову!
- Завжди раді!

- Привіт! Як тебе звати?
- Привіт, Коцурська Ірина.
- Приємно познайомитись! Я знаю, ти в нас вперше у школі, то сподобалось?
- Навзаєм! Так мені дуже сподобалось! Дуже позитивна атмосфера. Всі дуже привітні. Справді здивувала зайнятість ваших учнів і тяжіння до спілкування як з гостями так і один з одним! Всі дуже дружелюбні.
- Чи сподобалося вам на уроках у наших вчителів?
- Загалом, уроки не відрізнялися від наших, хіба що наявністю нової техніки!
- Чи ти приїдеш до нас наступного року?
- Хотілося б, але як вийде!
- Добре, дякую за інтерв’ю, надіюсь побачимось наступного року!

Верхогляд Андрій

ВРАЖЕННЯ ВІД НАШИХ ДРУЗІВ....

Доброго дня! Хочу поділитися своїми враженнями від приїзду гостей зі Стрия. Отже, почну. Ось, нарешті, прибув поїзд. З поїзда вийшла група дітей на чолі з двома вчительками. Деякі знайомі обличчя, але багато нових. По дорозі додому відбулося моє перше знайомство з гостем. Піднявшись зранку, ми пішли до школи на дев’яту годину. День пройшов швидко, увечері була прогулянка містом, а на ранок відбулася найцікавіша частина перебування гостей – VIIІ День науки. Участь в олімпіадах, церемонія нагородження, кілька годин на збори і все!!! Стрияни їдуть назад. Ця зустріч подарувала мені багато нових знайомств та цікавих моментів з життя. Я втретє приймаю гостя зі Стрия і чесно скажу, що в минулому та позаминулому роках приїзди партнерів були набагато цікавішими та кращими. Але, я вважаю, що наша весняна поїздка до Стрия буде дуже класною!

Андрій Ахмеджанов, 9А клас

Насамперед я хочу сказати, що перебуваю тут вдруге і не перестаю дивуватися красою цього міста та колегіуму. В мене за ці два роки назбиралося безліч спогадів і вражень, які неможливо забути. Як не дивно, а цього року тут дещо помінялось, а саме додалося багато нових речей. Коли говорити про сам колегіум, то в мене, чесно кажучи, немає слів: неймовірно все красиве і в гарному стані, одним словом, все по-сучасному і так, як це має бути. Новоград Волинський дуже затишне місто, в якому є багато пам’яток історії. Дуже сподобалися люди, які тут навчаються і не забувають про свою школу і її статус. Особливо вражає самовіддача учнів. Вони не лінуються віддати свій вільний час на благо колегіуму: створюють газети, прибирають від сміття територію і місто, ходять в походи, одним словом організація на найвищому рівні. І вчителі намагаються зробити навчальний процес якомога комфортнішим і приємним.

Ярослав Бурак, 10А клас, Стрий

Мені дуже сподобалося у Новограді. Ми приїхали сюди і нас прийняли у теплі сім’ї: давши місце проживання, теплоту та щирість! Прокинувшись зранку ми попрямували до колегіуму, і тут починаються дійсно цікаві речі! Порівнявши дві школи ми побачили, що тут дійсно цікаво, молодь прагне вчитися, допомагати іншим, тут тебе насправді дружньо приймають, піклуються про тебе, чого нам дійсно не вистачає у нашій школі-гімназії. У середині школі я побачив зовсім іншу країну: сучасну, досконалу та приємну, де можна не лише вчитися, але й відпочити на перервах, випити теплого чаю чи кави, посидіти на цікаво виконаних вручну лавках. Можна прочитати цікаву газету «No Comments», дізнавшись багато різного про школу і що у ній відбувається. У цій газеті написано про учнів, про їхні зайнятості, проведення вільного часу, шкільні новинки та інше. Також є відеоновини та онлайн газета, де ми не тільки маємо змогу прочитати, але й подивитися цікаві сюжети. Взагалі мені дуже сподобалося у цій школі: я побачив багато-багато нового, познайомився з новими людьми, які були відвертими, щирими та компанійськими!

Андрій Довгий, 10 клас, Стрий

ФУТБОЛ. ФІНАЛ. РОЗЧАРУВАННЯ...

Все, остання гра, останні 90 хвилин і кінець. Саме з такими словами я підходив до цієї гри. Дивлячись на суперника, я відчував чи то страх, чи то розгубленість. Мабуть, скоріше, впевненість. Напевно через те, що 4-та школа грала неповним складом (10 гравців). Гра почалась. З гордістю скажу, що наша команда з перших хвилин взяла під контроль як м`яч, так і всю гру загалом. В першому таймі ми вигадували різні атаки, але ,,поконати” ворота противника ніяк не вдавалось. Все ж, чергова атака, ,,Шима” проходить в штрафний майданчик, перекидає м`яч через воротаря й віддає пас на Луценка, Луценко б`є, але марно, м`яч відбиває воротар. Після цього, м`яча приймає ,,Бублік”, ,,прибирає” захисника й б`є в протилежний від воротаря кут. ГОООООООООЛ!!! 1-0 і ми відкриваємо рахунок. На перерву ми пішли із слизьким рахунком. В перерві ми знову ж-таки отримали настанови від Михайла Степановича та зробили ще деякі зміни. Другий тайм. Ще 45 хвилин і все. Знову ж-таки, контроль гри за нами, м`яч в наших ногах, все йде за планом. Деякі непорозуміння на фланзі, а так все нормально, противник без м`яча… Ніщо не передвіщало гол. Але не так сталося, як гадалося, атака противника, пас за «шиворот» захисникам. Нападник приймає м`яча і знову ж закидає його за «шиворот» ,,Гатальському”. ГОЛ!!! 1-1. Таке я десь вже бачив (сам брав участь). Звичайно, з гімназією, з 9-тою школою і ось тепер 4-та, закономірність якась… Коли я дивився на інших, то бачив розгубленість в очах, в одних навіть бачив сльози (не буду писати в чиїх). Дивуватись будемо потім, а зараз потрібно грати, ми так і зробили, знову понеслись вперед. Погано було те, що час грав проти нас. Свисток, все, знову сумнозвісна серія пенальті… Пенальті доручили бити мені (Хаїнському Олександру), Кості, ,,Бубліку”, Владу Якимчуку та ,,Гатальському”. Скажу відразу - не забив, ,,Гатальський” також. Інші реалізували одинадцятиметровий. Все ж і це не допомогло виграти, тому 1-1 (4-3 по пен.) програли. Незважаючи на це ВІТАЮ нас з заслуженим 4-тим місцем.
Належне потрібно віддати тим, хто підтримував нас на протязі всього чемпіонату. Було приємно бачити, як за тебе вболівають та переживають. З цієї гри я зробив для себе висновок: підтримка друзів - це найкраще, що може бути в житті. Цінуйте тих, хто є поруч…

Хаїнський Олександр

ВИПУСКНИКИ ЗНОВУ З НАМИ...

 Як кажуть, нікуди дітися від рідної школи! Тому я вирішив завітати в свій улюблений колегіум, щоб побачити друзів, вчителів, згадати минулі роки. Прийом видався чудовим, багато позитивних емоцій. Виявилося, що не один я із випускників вирішив завітати до рідної школи....Також до ,,неньки” завітали минулорічні випускники: Бакало Христина, Лісневська Юлія, Влад Філіповській, Воробієвська Альона, Лопушанська Аня. Едуард Ільгамович пригостив всіх кавою. Сидячи за столом в теплій компанії ми почали згадувати шкільні роки… З вуст випускників лунали смішні історії з їхнього вже студентського життя. Влад та Альона розповідали про своє навчання в Польщі… Пізніше до нашої компанії приєднався улюбленець публіки Дмитро Попов разом із Кирилом Старіковим. Після чаювання ми завітали до музею школи. Лісневська Юля попробувала на собі життя секретаря, а Влад намагався знайти тарганів в комірчині. Далі ми всією компанією пішли фотографуватись в наш улюблений колегіумний блок. Знову Влад відмітився неординарною поведінкою. Про це знають тільки випускники і килим… Тому я не пожалкував, що прийшов на зустріч. Побачив друзів і згадав ті роки.

Дімка Туровець

УЧАСТЬ У СВЯТКУВАННІ ДНЯ ШКОЛИ №10

Отже, почнімо з найкращого, тобто той момент, як ми стояли на зупинці і чекали автобус! Знаєте, я розумію Едуарда Ільгамовича! Ви запитаєте чому? Адже перед поїздкою Едуард Ільгамович сказав, що автобусами він не їздить, адже там псується настрій! Після поїздки я зрозумів його слова! Класно себе відчувати кількою в консервній банці! Отже, 9 година ми на останній зупинці! Слава БОГУ! Ми, якщо можна так сказати, вивалюємося із автобуса! Перед нами стоїть школа №10! На вході нас гостинно зустрічає заступник директора! Ми переодягаємося і вивчаємо програму, запропоновану нам директором школи №10. Отже, перший урок! Засідання Європейського клубу! Хоча, якщо чесно, до цієї пори я не зрозумів засідання клубу, адже урок присвячений Європі перетворився на урок Зіннурова Едуарда Ільгамовича! Цікаво було слухати його життєві історії, моменти навчання в школі та моменти вчительської праці!!! 45 хвилин промайнули, як один момент!  Другий урок! Урок феліксології! Ніхто не розумів, що це за урок! Про що йдеться там мова?! Початок уроку... Компанія колегіантів (Верхогляд, Хаїнський, Верхоланцев, Гривнак і Леонтьєв ) заходить до аудиторії!  Чесно кажучи, я не очікував такого класу! 17 ЧОЛОВІК!!! В класі 17 чоловік! І це максимальна кількість!!! Це половина нашого 10 класу!!! На початку уроку Галина Борисівна (вчитель феліксології) пояснила нам, що ж таке ця феліксологія!!! Це був урок щастя!! Вчитель пояснював нам "формули щастя", як його досягти!! Мабуть, це був найкращий урок, адже я ніколи не чув стільки пояснень до одного слова "щастя"! Наприкінці уроку нас пригостили смачними цукерками!  Третій урок! Всім хочеться їсти!! Тому ми побігли до їдальні, але, на жаль, а може на щастя, запізнилися на урок! Ми весело провели час, сидячи в шкільній їдальні! З наших вуст лунали жарти, приколи! Після цього ми пішли фотографуватися і зустріли "человека - грязного кеда"!  Пролунав дзвінок! Велика перерва... 30 хвилин!!!! Це щось! 4-й урок! Інтелектуальна гра "Ерудит" ! З нашої школи брали участь Верхоланцев Дмитро і Леонтьєв Костя!!! Скажу чесно, Костя "відпалював" по повній!!!.... Кінець гри, команда на чолі з Верхоланцевим Дмитром перемогла своїх суперників!!! Тому капітан команди отримав "цінні" призи, такі як шоколадку та гру "Кубики". Після всього хотілось залишитися на спортивні змагання, але час нас піджимав, адже ми запізнювались на автобус! (хоча йшли ми пішки). Тому я можу сказати, що 10-та ШКОЛА ЗАЛИШИЛА В МОЇЙ ПАМ’ЯТІ НАЙКРАЩІ ВРАЖЕННЯ!

Верхогляд Андрій

«АСТРУМ КОЛЕГІІ», ХІІІ ФІНАЛ

Отже, в минулу п’ятницю, а саме 19 листопада, відбувся  фінал інтелектуальної гри " Зірка колегіуму"!! В конкурсі брала  участь п’ятірка найкращих "умів планети",  а саме: Салівон Саша, Кравець Таня, Левицька Маша, Осмачко Саша та Щеколдін Макс!!! Кожний із них мав свої спеціальні теми, нагадаю їх: Салівон - "Битва за Севастополь 1854 - 1855 рр.", Кравець - "Письменник Пауло Коельйо", Щеколдін - "Корисні копалини", Осмачко - "Історія гурту "Металліка"" та Левицька - " Життя і творчість П. Чайковського". На цей раз конкурс проводився в кабінеті біології, адже там встановлена мультимедійна дошка!! Учасники мали всього 7 запитань зі своєї теми та 20 запитань із категорії загальних знань! Якщо добре порахувати, то всього вийде 55 запитань!!! Учасникам була надана 1 хвилина, щоб запам’ятати номер своєї скриньки із запитанням!! Спочатку  було важко встановити, хто буде лідером!!! Для цього перед грою  влаштували так званий "тоталізатор". За даними "тоталізатора", Салівон повинен був виграти, адже учні  давали за нього більше голосів!!! Отже, кульмінація гри, у Чачі (Осмачко Саня) -  16 балів, але у Тані Кравець стільки ж! Хто виграє, хто стане переможцем "Зірки колегіуму"??? Додаткові питання... Всі в напруженні...і ...Таня Кравець перемагає "Чачу", маючи всього на один бал більше!!! Кінець гри!!!! Таня Кравець - переможниця ХІІІ фіналу гри "Зірка колегіуму"!!! ВІТАЄМО))))) Далі буде.....

Хаїнський Олександр

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ НАШОГО "ПАПЫ"

Всі знаходилися в очікуванні 25 числа, адже в цей день відзначав  свій День народження наш "колегіумний тато". Як всі здогадалися, мова йде про Едуарда Ільгамовича!!! Всі ламали голову, адже потрібно щось подарувати таке, щоб всі зрозуміли, що Едуард Ільгамович нам як рідний батько!!!! У кожного були свої думки, свої пропозиції щодо подарунків. ...Кінець 1 уроку!!! 9.15!! До, як лагідно прозвали її колегіанти, двістіп’ятки (кабінет № 205) заходить 11 клас,   вітаючи оплесками,  дарують "татові" смачний (мабуть) торт, плакат  та кораблика!!!! Після колегіантів 11 класу, заходить, мабуть, найкращий, 10 клас!!!.... Під веселу  мелодію "Happy Birthday" у виконанні самих колегіантів, 10 клас дарує бронзового лева,  як символ могутності та сили.... Ще був торт! На великій перерві, "татусь" пригощав нас солодощами із смачною кавою!!!! ТОМУ, ЕДУАРДЕ ІЛЬГАМОВИЧУ, РЕДКОЛЕГІЯ ОНЛАЙН НОВИН ВІТАЄ ВАС З  ЦИМ СВЯТОМ!!!! БАЖАЄМО ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ ТА НАТХНЕННЯ У СВОЇЙ ПРАЦІ!!!

P.S: Вибачайте нас за наші, інколи необдумані вчинки, і прийміть нас таких, які ми є!!! 

Верхогляд Андрій

ПОЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ

27 листопада я відвідав Перший фестиваль польської культури у Новограді -Волинському. Чесно кажучи, я був дуже вражений. Це було настільки чудово, що важко передати словами. Я навіть ніколи не міг подумати, що польська мова і  культура настільки подібна до нашої, до української... Було приємно, що свято відвідав польський консул (ну нічого собі!).  Особливо мені сподобалась маленька  дівчинка,  що розповідала вірші... Було також приємно, що учні нашої школи також взяли в цьому участь і розповідали  вірші на польській мові... Одним словом, мені дуже сподобалось!!!!!

Руся Мосійчук

ГРУДЕНЬ-2010

НОВОРІЧНА КРАСУННЯ АБО НОВИЙ РІК 2011

Взагалі на Новий рік багато традицій. Одна із них - це вбирання "новорічної красуні”, тобто ялинки. Вбирання ялинки завжди супроводжувалося усмішками та сміхом, адже це справжнє свято. Так було і у нас… Чекали ми цього дійства з нетерпінням, тому прикрашали ялину в захваті та обережності! Всі гадали, що складного тут нічого немає, але не так сталося, як гадалося. Поставивши нашу красуню, потрібно було ще повісити вогники, але тут виникла невеличка проблема. Вогники не хотіли горіти, ,,капєц”, тому недовго думаючи ми пішли до майстра… ВЕЛИКЕ ЙОМУ СПАСИБІ!!! Вогники загорілись))) ,,УРА!” Не втрачаючи жодної хвилини, учні 10 класу додали цей елемент до ялинки. Скажу чесно: яка краса! Таке рідко коли побачиш, тому потрібно насолоджуватись, потрібно брати з таких моментів найкраще! Після цього я довго спостерігав, як інші учні натовпами збирались біля неї… Додам те, що наш блок в присутності цієї красуні став ще кращим й веселішим. На жаль, ялинка була не справжньою, а штучною, але це нас не зупиняло!! Деякі учні, прикрашаючи ялину, промовляли: "Сюди б зараз мандаринів! Ах! Красота!!". І на завершення зазначу: як приємно було бачити тих, хто брав участь у цій справі, і з яким відношенням вони підійшли до цього”.   Дякую вам всім!!

Саня Хаїнський

ГРІНВІЧ

В цьому році вперше було проведено конкурс під назвою "Гринвіч"! На конкурс зібралось багато знавців англійської мови. На перший погляд, конкурс був простим, адже виконати 20 завдань за 60 хвилин не є піком складності. Але перше враження було оманливим. Завдання вимагали досить вагомих знань з англійської мови. Але деякі завдання не стосувалися  граматики. Це завдання на знання  англомовних країн. Особисто я спочатку був приголомшений, але потім, опанувавши себе, почав читати перше завдання! Завдання досить цікаві. В методцентрі панувала тиша. Вчителі забезпечили те, щоб ніхто нікому не допомагав, щоб учні показали правдиві результати. Я вважаю, що такі конкурси потрібно проводити частіше, і надіюсь, що в наступному році матиму змогу взяти в ньому участь. А також хотілося б, щоб наступного року було більше учасників.

Макс Порядко: Я не брав участі в конкурсі "Гринвіч", хоча трохи жалкую!!! Але з мене такий англієць, як з Чебурашки - балерина (вибачте за пафос)!! Але після закінчення я чув багато відгуків на рахунок конкурсу!! Лунало багато яскравих цитат в сторону "Гринвіча"!! Але в цілому конкурс вийшов вдалим, хоча й неординарним.

Влад Малигін

ЗІ СВЯТОМ, "МУЖИКИ"

Ранок...7.35. Я (А. Верхогляд) сонний захожу в клас і бачу навколо себе велику кількість надувних кульок?! "Що за фігня??" - спочатку подумав я!! "Ой, йо - ма - йо" - і тут мене просвітило, сьогодні ж 6 грудня!!!! День Збройних Сил України!!!! Ха, сьогодні наше свято!! Свято чоловіків!!! Але потім в мою голову влізла інша думка: "Знову будуть дарувати чашки або календарики"! Пройшов 1, потім 2 уроки, а подарунків все не має!! Щось тут не те... Друга велика перерва.. Нас кличуть дівчата до рекреації, щось я (В. Малигін) нічого не розумію!!!! Бац - і переді мною накритий шикарний стіл. А дівчата стоять в стороні із плакатом, і з криками "Вітаємо" запрошують над до столу!!! А на столі було все, починаючи від чаю, закінчуючи помідорним!! джемом!!!!.. Побачивши цю картину, я (С. Хаїнський) сів за стіл. Чай, я вам скажу, був найкращий, а солодощі....ууу.. смакота.. І весь час нас обслуговували дівчата, було так приємно!!!!!)) А потім... а потім англійська мова!!! Хоча святкування продовжувалось і на уроці!! Ми їли солодощі, та малювали гарні гримаси на кульках, які, до речі, нам подарували дівчата!!! Ха, мабуть я запам’ятаю цей момент назавжди!!! Тому хочу ще раз подякувати нашим дівчатам, за ту підтримку та організацію святкування! Було дуже цікаво...

 ЗІ СВЯТОМ, "МУЖИКИ"!

Редколегія онлайн новин

ВІД ВИПУСКНИКІВ ПРИВІТ!!!!

Хто у нашому шкільному житті не згрішив!!! Там списав, там не зробив д/з, тощо!! А хто зараз в цьому зізнається!! Тому редколегія вирішила запитати у випускників школи, як і коли вони згрішили!! Ми задали їм декілька питань!!!

-                                                            Отже, згадай свої емоції перебування в школі?

-                                                            Розкажи про свій перший екзамен!

-                                                            Коли ти вперше списав!

-                                                            Чи хотів би ти повернутися знову в колегіум?

Ось і відповіді:

Влад Філіповський:

1. Коли навчався, емоції були завжди різні. На уроках нудно, на перервах весело, хоча часто бувало і навпаки. Але після закінчення школи з'являються такі емоції, яких не можливо відчути за всі роки навчання. Відчуття ці просто чудові.

2. Перший екзамен був з української мови – диктант (3 червня 2008 року). До диктанту готувались цілий навчальний рік. Але я, напевно, готувався не так як, було потрібно. Все відбувалось так. По телевізору об'явили номер білету - 67. Написали, здали, отримали оцінки, я отримав 6 (інші екзамени здав краще).

3.Це у кожного бувало стільки разів, що, мабуть, ніхто свого першого разу вже і не пам'ятає. Можливо це було ще у дитсадочку.

4.Звичайно хотів би. Розумієш скільки всього чудового було і не вистачає на даний момент, тільки після того як це втратив.

Діма Попов:

1. Під час навчання в школі спочатку було трішки страшно, але з часом я досить багато часу проводив в школі та віддавався громадській діяльності.

2. До першого свого екзамену я готувався разом з репетитором, бо мені не пощастило на той час знати українську мову на досить високому рівні. Здав його на 6 балів.

3. Списав перший раз я у молодших класах, як саме - я не пам’ятаю, але списував на високому рівні. На перших своїх екзаменах я майже все списав. Особливо англійську мову.

4.Сказати чесно - НІ! Мені вистачить переговорити з кількома вчителями і все. Не хочу знову сидіти на укр. мові та літературі, вчити біологію і т.д. Повернувся би тільки через позакласну роботу.

Вовка Буковський:

Емоції були самі різні - від диких стресів до повного позитиву з відривом башти! Але якщо брати старші класи, то це майже виключно позитивні враження та спогади... КВН, різні заходи та концерти, та й просто перерва на "пухвиках"... АХ...))))))

2. Ой... Якщо не помиляюся, то це був екзамен з української в 9 класі. Я зовсім не хвилювався, адже з диктантами в мене було все гаразд... Але найбільше мені запам'ятався екзамен з біології. Прочитав ввечері книжку з білетами і вранці я пішов здавати)))))) Прийшов, витягнув тремтячою рукою, як зараз пам'ятаю, 22-й білет і пішов готувати... Питання, як не дивно, теж пам'ятаю)))) Будова ока, мохи та венеричні захворювання. Підготував, взяв "як положено" олівець і пішов відповідати. Руки тремтіли...)))) Але, як не дивно, все розказав і отримав свої 12 балів)))

3. Це відбувалося постійно. Вже й не згадаю, коли вперше згрішив)))))

4.  Безперечно!!! Колегіум дуже багато чого дає: це і знання, і досвід роботи в культмасі, і просто багато хороших спогадів. Але все це звісно при бажанні "отримувача". Такі корисні речі ніхто тобі в ротик не покладе, самому треба взяти! Завжди буду згадувати колегіум і хто знає, можливо ще й повернусь... Тільки вже в новому образі!!!

Верхогляд Андрій

ПОПОВНЕННЯ...

В редакції Онлайн газети поповнення. До нашої творчої інтелігенції (Хаїнський Олександр, Верхогляд Андрій) приєднався новий "штрих", це - Влад Малигін. Мабуть, ви думаєте, що це перебір? Ви помиляєтесь. Насправді це дуже хороший хлопець, покладиста людина. Я його знаю вже давно, тому скажу відразу: хлопець серйозний, знає свою справу і, що найголовніше, знає коли пошуткувати - має хороше відчуття гумору)))). Скажу відразу, робити Онлайн газету буде ще легше, адже Влад добре розуміється на комп’ютері. Додам, якщо з якимись матеріалами ми не справлялися, то тепер все буде "тіп-топ")))).  

Саня Хаїнський

ПРОСТО "ШАНС"

"Шанс"... Перед тим, як розпочати статтю, додам, що "Шанс" - це інтелектуальна гра знавців правознавства!!!... Отож поїхали.... 9 грудня в конференц-залі колегіуму (в народі просто "актовий зал") відбулася інтелектуальна гра "Шанс". В грі брали участь команди 9-11 класів!!! Додам, що перед грою відчувалося напруження учасників!!! 15.10, початок гри!! Як завжди, Людмила Іванівна перевіряє кількісний склад глядачів, і як завжди, "вичитує мораль"!! Після цієї "прелюдії" починається гра!!! На сцену виходять гравці, займають свої місця, і чекають..., чекають початку боротьби за право називатися кращими знавцями правознавства!!! Вступна частина голови клубу "Щанс", і початок гри...  Скажу чесно, як глядач, перше питання було важким, хоча й мало такий прекрасний номер 12!!! Але наші знавці права з легкістю відповіли на запитання!! Після 7 питань турнірна таблиця виглядала так: 9 клас (5,5 балів), 11 клас (5 балів), 10 клас (2,5 бала). Журі дало нашим "правовикам" хвилинку на відпочинок, під час якого лунала пісня у виконанні Скиби Марії. Час проходить швидко... не встигли учасники дослухати пісню, як почались запитання 2 туру!!! Не будемо лізти в дрібниці, перейдемо відразу до кульмінації гри, точніше до нагородження і підбиття результатів.. Отже: І місце - 11 клас, ІІ місце - 9 клас (ЗБІРНА КЛАСІВ), ІІІ місце - 10 клас. Хтось радів перемозі, хтось жалкував, що програв... Вболівальники раділи, розчаровувалися, дехто підтримував команду "хвилею" емоцій (як в прямому, так і в переносному значенні). Особисто я дотримуюсь олімпійського девізу: "Головне - не перемога, а участь". Всі команди молодці, адже право - важка наука, і розібратися в ній можуть тільки розумні люди!!!!))

Верхогляд  Андрій

13 ГРУДНЯ – ДЕНЬ АНДРІЯ

До нас дійшла інформація, що 13 грудня в понеділок на блоці наш 10-тий клас буде робити Андріївські вечорниці. Незадовго до цього деякім учням 10 класу (Хаінському О., Верхогляду А., Порядку М., Лебідь А., Павлюк В., Сітайло Ю., Валінкевич О., Дідик Я.) роздали слова щодо сценки, яку ми повинні поставити. Спочатку я взагалі не мав ніякої думки щодо цього дійства. Ходили чутки, що все це буде на сцені в актовій залі: "О Боже....)))" Як виявилось пізніше, все не так... Понеділок, 13 грудня, урок за уроком, дзвінок за дзвінком...)) День промайнув, як одна мить, це значить, що скоро почнеться найцікавіше. Дехто побіг додому перевдягатись, а хтось залишився допомагати в підготовці. Взагалі, все повинно було початись о 16:00, але, як завжди, час змінився на 16:30. Та то нічого... Місце підготували, накрили "шикарний" стіл, який буквально "валився" під 150 варениками, учні зібрались (не всі, хай знають!!!), отже починаємо!!! Спершу ми поставили сценку на честь свята... Сценка сподобалась всім (напевно), потім Лебідь Аліна запрошувала всіх кусати калиту: "Ох, хохма....."! (калита входила в план сценки). Думаєте, це було зробити легко? О, ні... Після оплесків вся "громада" перейшла до найцікавішого, найсмачнішого, найсмішнішого - ВАРЕНИКІВ. М-м... 150 штук, я гадав, що це велика кількість, так воно і є, але не для наших "проглотів". Вареники були "напхані": ватою)), пшоном)), різними папірцями з побажаннями)) та якимись бубочками)))), розлетілись за 5 хвилин))). Ох і попоїли... Сподобалось всім! Додам, якщо б такі заходи проводились кожен день... 

Саша Хаїнський

НОВОРІЧНІ ІГРАШКИ...

 До нас у школу, точніше в колегіумний блок, повернулись деякі елементи 60-тих, 70-тих, 80-тих та 90-тих років. Мова йде про новорічні іграшки. Едуард Ільгамович дав завдання  принести в школу новорічні прикраси минулого століття, тобто іграшки, для того, щоб наблизити, вдихнути тієї Новорічної атмосфери в наш блок. Завдання було цікавим,  учні довго не барились, тому на наступний день принесли прикраси. Отже, у вільний від уроків час, а це велика перерва, всі бажаючі взяли участь у цьому захоплюючому дійстві. Зазначу одну цікавинку. Я (Сашко Хаїнський) з Едуардом Ільгамовичем спостерігав, як досить серйозні люди, а це Подорожна Аліна та Данильчук Юля, з таким ентузіазмом роздивлялись іграшки, що на деякий час втратили певну серйозність і забули про уроки)))))))) Гм.... Цікаво!!! Скажу ще одне: Різдво і все що з ним пов’язано, досить приваблива справа, бо у цю працю (вішання іграшок) кожної хвилини додавались нові й нові особистості!!!! Скажу відверто, що після такого у нашому блоці дійсно з’явилась Новорічна атмосфера, навіть не враховуючи ялинки))). На завершення додам, що все, що пов’язано з Новим Роком дійсно свята справа і нехтувати нею не можна. Додам, що такі заходи згуртовують людей... 

Саша Хаїнський

ТИЖДЕНЬ ІНОЗЕМНИХ МОВ

посидіти в м`якому кріслі, відпочити і послухати гарні вірші, збагатити свій внутрішній світ! Я, як учасник, теж щось взяв з цього, тому що вірш, який мені дали вивчити, запам`ятався надовго, та й його зміст наштовхнув на певні роздуми, висновки. З нагородженням теж добре зробили, тому що грамоту отримав кожен учасник, і з гарного вечора не зробили змагання. Під кінець зробили фото на пам`ять і розійшлись, але спогади залишились. Побільше б таких заходів, на яких учні могли проявити свої творчі здібності.

Дмитро Бурлаченко